Визнання права іпотекодержателя на нежитлове приміщення після реконструкції квартири: судова практика ст 17 Закону про іпотеку

1. Про що була справа (правовий аналіз)

Цивільна справа № 761/16508/24 стосувалася позову банківської установи про визнання права іпотекодержателя на нерухоме майно та внесення відповідного запису до Державного реєстру іпотек. Історія спору є вельми специфічною: у 2007 році відповідачка отримала валютний кредит під заставу квартири, яку згодом банк переоформив на себе в позасудовому порядку на підставі виконавчого напису. Пізніше майно було продано третім особам та переведено з житлового фонду в нежитловий (група нежитлових приміщень зі зміною площі). Боржниця успішно оскаржила ці дії, витребувавши майно з чужого володіння та повернувши собі право власності. Після цього АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з новим позовом, вимагаючи визнати за ним статус іпотекодержателя вже на новий об’єкт (нежитлові приміщення). Ключовий правовий аспект справи полягав у тому, чи припиняється іпотека, якщо запис про неї виключено з реєстру, а сам об’єкт зазнав архітектурної та функціональної трансформації. Верховний Суд підтвердив: виключення запису на підставі скасованих рішень чи у зв’язку з незаконним відчуженням не припиняє саму іпотеку, якщо основне зобов’язання за кредитом залишається невиконаним.

Банк намагається відновити іпотеку або стягнути майно через суд?

Іпотечні правовідносини приховують безліч підводних каменів. Навіть якщо майно змінено, переведено в нежитловий фонд або тимчасово виведено з під обтяження банку, фінансові установи використовують найновіші правові доктрини для відновлення своїх прав.

Я, адвокат зі Львова, забезпечую надійний та безкомпромісний захист ваших майнових прав у судових спорах з банками. Ми детально проаналізуємо наявність первинних документів, розрахунки заборгованості, застосуємо строки позовної давності та побудуємо дієву стратегію захисту вашої власності.

Мій контактний телефон для довідок: 098-391-07-34

Хочете дізнаватися про всі тонкощі протидії банку та актуальну практику Верховного Суду? Приєднуйтесь до мого Telegram-каналі: https://t.me/lexs032.

Приклад із повсякденного життя

Уявіть життєву ситуацію: у 2007 році родина бере великий кредит у доларах на купівлю чи розвиток бізнесу, забезпечивши його іпотекою власної квартири на першому поверсі[cite: 23, 26]. Через роки невиплат банк забирає квартиру за виконавчим написом нотаріуса та швидко продає її стороннім особам[cite: 23, 26]. Нові покупці повністю реконструюють приміщення, роблять окремий ганок і переводять квартиру в комерційну нерухомість (магазин чи офіс)[cite: 23, 26]. Власниця квартири роками судиться, доводить незаконність дій банку, скасовує виконавчий напис і через суд забирає приміщення назад у свою власність[cite: 23, 26]. Здавалося б, справедливість відновлено, об’єкт став зовсім іншим. Проте банк знову подає позов і заявляє: «Оскільки ви повернули собі приміщення, а гроші за кредитом так і не віддали — наша іпотека автоматично поширюється на ваш новий офіс, і ми маємо право знову його закласти»[cite: 23, 26].

Перелік позовних вимог (дослівно)

  • визнати за АТ «Сенс Банк» право іпотекодержателя на нерухоме майно, а саме: групу нежитлових приміщень №38, загальною площею 58 кв. м, група приміщень № 38 в літ. «А»; Ганок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на умовах, передбачених договором іпотеки від 27 квітня 2007 року (реєстраційний номер об`єкта 1405959280000);
  • внести запис до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень № 38, загальною площею 58 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 на умовах, передбачених договором іпотеки від 27 квітня 2007 року (реєстраційний номер об`єкта 1405959280000) та внести запис в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження вказаного приміщення.

Джерела права, використані судовими інстанціями

  • Цивільний кодекс України (статті 15, 16, 104, 526, 546, 572, 575, 599, 1048, 1054, Прикінцеві та перехідні положення: пункти 12, 19)[cite: 23, 26]
  • Цивільний процесуальний кодекс України (статті 12, 81, 89, 141, 259, 261, 263, 264, 265, 268, 272, 375, 389, 400, 401)[cite: 23, 25, 26]
  • Закон України «Про іпотеку» (статті 1, 3, 4, 7, 12, 17, 23, 33)[cite: 23, 26]
  • Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 3, 4, 12)[cite: 23, 26]
  • Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (стаття 9)[cite: 23, 26]
  • Закон України «Про доступ до судових рішень» (статті 4, 6)[cite: 26]
  • Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022[cite: 26]
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 та Постанова КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 (щодо карантинних строків)[cite: 26]
  • Релевантні правові висновки Об’єднаної палати КЦС та Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справах № 922/2416/17 та № 390/34/17)[cite: 23, 26]

Рух справи та результати розгляду вимог інстанціями

Позовні вимоги банку Суд першої інстанції Суд апеляційної інстанції Суд касаційної інстанції (Верховний Суд)
1. Визнати за АТ «Сенс Банк» право іпотекодержателя на переплановану групу нежитлових приміщень № 38[cite: 23, 26]. Задовольнив позов. Визнав право іпотекодержателя на приміщення, оскільки борг не погашено, а іпотека поширюється на всі покращення та перебудови об’єкта[cite: 23, 26]. Залишив без змін. Повністю погодився з висновками суду першої інстанції про чинність обтяження майна[cite: 23, 26]. Залишив без змін. Касаційну скаргу відповідачки відхилив, визнавши законним збереження статусу іпотеки[cite: 23, 26].
2. Внести відповідний запис про обтяження до Державного реєстру іпотек[cite: 23, 26]. Відмовив у задоволенні. Зазначив, що судове рішення про визнання права іпотеки само по собі є законною підставою для реєстратора внести запис[cite: 23, 26]. Залишив без змін. Підтвердив правильність відмови суду в цій технічній частині вимог[cite: 23, 26]. Не переглядався. Дана частина рішення не оскаржувалася сторонами, тому не була предметом касаційного перегляду[cite: 23, 26].

Ключові питання, досліджені Верховним Судом у цій справі

Які питання досліджував Верховний Суд? Як колегія суддів Другої судової палати КЦС обґрунтувала свою позицію?
Чи є довідка банку про відсутність боргу первинним документом, що підтверджує припинення іпотеки? Суд зазначив, що відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік підставою для фіксації господарських операцій є первинні документи (платіжні доручення, квитанції)[cite: 23, 26]. Звичайна довідка банку не містить відомостей про дату, суму та спосіб оплати, тому за наявності внутрішнього протоколу банку про відновлення обліку боргу вона не доводить належного виконання зобов’язань[cite: 23, 26].
Застосування принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Суд встановив суперечливість у діях відповідачки[cite: 26]. У попередніх судових процесах вона захищалася виключно процесуальними порушеннями та пропуском банком позовної давності (що фактично підтверджує наявність непогашеного боргу)[cite: 26]. Твердження про те, що кредит закритий, суперечить її колишній процесуальній поведінці[cite: 26].
Вплив карантину та воєнного стану на строки позовної давності банку. Суд підтвердив, що відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України загальний трирічний строк позовної давності банку був правомірно продовжений на період дії карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023) та зупинений на період дії воєнного стану[cite: 26]. Тому строки позовної давності банком пропущені не були[cite: 26].

Чи був фінансовий ефект для позивача?

Фінансовий ефект для позивача (АТ «Сенс Банк») є суттєвим і полягає у судовому підтвердженні права забезпечити повернення кредитного боргу за рахунок комерційного приміщення[cite: 23, 26]. Згідно з внутрішніми балансовими відомостями банку, відновлений розмір заборгованості за тілом кредиту становить 126 336 доларів США, а за процентами — 174 304,33 доларів США[cite: 26]. Визнання права іпотекодержателя через суд захистило майнові права банку на сукупну суму заборгованості[cite: 23, 26]. Додатково з відповідачки на користь банку стягнуто 12 877,50 грн витрат по сплаті судового збору[cite: 25, 26].

Чи було розглянуто питання витрат на правову допомогу адвоката?

У межах цього судового провадження суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій безпосередньо не здійснювали стягнення чи детальний розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами (витрат на адвоката)[cite: 23, 26]. Судовими рішеннями було вирішено лише обов’язкове питання компенсації банку сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 12 877,50 грн[cite: 25, 26]. Документально підтверджених вимог щодо компенсації послуг адвокатів до матеріалів справи для стягнення не подавалося[cite: 23, 26].

Зіткнулися зі спробами банку відновити іпотеку через суд? Допомога адвоката у Львові

Визнання банками прав іпотекодержателя на майно після його реконструкції або переведення в нежитловий фонд — це складна категорія спорів, яка базується на тонких стандартах доказування бухобліку та добросовісності сторін. У таких процесах кожен процесуальний крок має вирішальне значення.

Я, досвідчений адвокат зі Львова, пропоную повний спектр послуг із захисту клієнтів в іпотечних правовідносинах. Забезпечу детальний аудит первинних фінансових документів, розрахую строки позовної давності та допоможу відстояти вашу нерухомість у судових інстанціях усіх рівнів.

Мій контактний телефон: 098-391-07-34

Отримуйте аналізи свіжих рішень Касаційного цивільного суду та практичні поради щодо захисту майна від фінансових установ на моєму Telegram-каналі: https://t.me/lexs032.


Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *