Недійсність торгів СЕТАМ та нікчемні біржові договори: чому Верховний Суд відмовив спадкоємиці через склад відповідачів

1. Про що була справа (правовий аналіз)

У межах цієї справи позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів ДП «СЕТАМ», акта про проведені торги, свідоцтва про придбання майна та витребування його з чужого незаконного володіння. Обґрунтовуючи свої вимоги, вона зазначила, що є єдиною спадкоємицею частки житлового будинку, у якому постійно проживає з 1988 року, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що це майно несподівано виявилося зареєстрованим за іншою особою. Як з’ясувалося, майно було виставлене на торги приватним виконавцем як власність боржниці, яка начебто придбала його на товарній біржі у 1996 року. Правовий аналіз цієї складної справи виявив ключовий дефект: Придніпровська товарна біржа офіційно підтвердила, що спірний договір купівлі-продажу ніколи не укладався та не реєструвався. Отже, первісний біржовий правочин є нікчемним у силу закону, боржниця ніколи не набувала права власності, а майно вибуло зі спадкової маси поза волею спадкодавця. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, визнавши торги недійсними та витребувавши майно на користь позивачки. Проте у подальшому апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у позові виключно через неналежний суб’єктний склад відповідача, оскільки під час розгляду майно було перепродане новій особі, яку позивачка не залучила як співвідповідача, що й підтвердив Верховний Суд.

Приклад із повсякденного життя:

Уявіть ситуацію, коли жінка все життя мешкає у приватному будинку, який належав ще її покійному чоловікові та його бабусі. Вона доглядає за оселею, сплачує комунальні послуги та після смерті рідних звертається до нотаріальної контори, щоб належним чином оформити спадщину. Раптом з’ясовується, що будинок заблоковано в реєстрах, а нотаріус видає відмову, бо нерухомість уже продано на аукціоні за борги абсолютно сторонньої особи. Виявляється, що ця особа якимось чином зареєструвала на себе право власності, використавши підроблений або неіснуючий «папірець» з товарної біржі з далеких 90-х років, про який ніхто ніколи не чув. Доки законна спадкоємиця намагається оскаржити ці торги в суді, новий покупець встигає швидко перепродати будинок іншій людині, створюючи ланцюжок «добросовісних набувачів» та повністю позбавляючи жінку доступу до її єдиного житла.

Перелік позовних вимог:

• визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22 січня 1996 року, що зареєстровані на Придніпровській товарній біржі за реєстраційним номером № 121-НД/41-Н;
• визнати недійсними проведені 30 квітня 2020 року ДП «СЕТАМ» електроні торги за номером лота 416516 та протокол № 477808 проведення електронних торгів щодо 53/100 частин житлового будинку АДРЕСА_5, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 145,5 кв. м.;
• визнати недійсним акт про проведені електронні торги, складений 21 травня 2020 року, приватним виконавцем Дніпропетровської області Бурхан-Крутоус Л.А.;
• визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія НОН 098446/р № 435, що видане 03 червня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіним М.С.;
• визнати протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно індексний номер 52508995 від 03 червня 2020 року;
• скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 36744652;
• усунути їй перешкоди у користуванні житлом шляхом вселення її до квартири АДРЕСА_6 в межах 53/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1205784212101, що складається з наступного майна: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 145,4 кв. м., житлова площа 81.2 кв. м., літня кухня Літ. Б, сараю літ. В, сараю літ. Г. вбиральня літ. Ж, огорожа, споруди мостіння № 1-9, 1;
• витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на її користь, 53/100 частини житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1205784212101, що складається з наступного майна: житловий будинок літ. А-1, загальною площею 145,4 кв. м., житлова площа 81.2 кв. м., літня кухня Літ. Б, сараю літ. В. сараю літ. Г. вбиральня літ. Ж, огорожа, споруди мостіння № 1-9, 1.

Джерела права, використані судами:

• Конституція України (статті 30, 47, 129);
• Цивільний кодекс України (статті 11, 15, 16, 20, 203, 215, 228, 317, 319, 321, 328, 346, 386, 387, 388, 391, 650, 656, 1268);
• Цивільний кодекс Української РСР 1963 року (стаття 227);
• Цивільний процесуальний кодекс України (статті 1, 2, 4, 12, 13, 17, 42, 48, 51, 55, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 263, 265, 268, 270, 272, 352, 354, 358, 367, 370, 372, 374, 375, 376, 381-384, 400, 402, 409, 410);
• Житловий кодекс Української РСР (стаття 109);
• Закон України «Про виконавче провадження» (статті 15, 56, 61);
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 2, 26, 27, 37);
• Закон України «Про товарну біржу» (стаття 15);
• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 6, стаття 8, стаття 13 та стаття 1 Першого протоколу).

Таблиця 1. Розгляд позовних вимог судовими інстанціями

Таблиця 2. Дослідження та правові позиції Касаційного суду

Чи був фінансовий ефект (яку суму вдалося стягнути) позивачу:

Фінансовий ефект для позивачки у цій справі виявився негативним. Оскільки в задоволенні позовних вимог за результатами остаточного апеляційного та касаційного перегляду їй було відмовлено повністю, жодних грошових сум на її користь стягнуто не було. Навпаки, суд апеляційної інстанції стягнув із позивачки на користь скаржника судовий збір у розмірі 6 369,12 грн.

Чи було розглянуто питання витрат на правову допомогу (витрат на адвоката):

У межах основного судового розгляду питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (витрат на адвоката) для сторін процесу судами предметно не вирішувалося, і жодних сум на користь адвокатів стягнуто не було. Проте судом першої інстанції ухвалювалося додаткове рішення від 25 вересня 2023 року щодо розподілу сплаченого позивачкою судового збору (по 1 061,52 грн з кожного відповідача), яке в подальшому було повністю скасоване судом апеляційної інстанції у зв’язку з відмовою в позові.