Заміна сторони виконавчого провадження при реорганізації банку: універсальне правонаступництво за позицією Верховного Суду

1. Про що була справа (правовий аналіз)

У межах цієї справи банківська установа звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) її правонаступником[cite: 29, 30]. Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник вказав, що на виконанні перебуває виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2011 року про стягнення кредитного боргу, а внаслідок реорганізації шляхом приєднання та подальшої зміни найменування первісного кредитора, право вимоги за цим зобов’язанням перейшло до акціонерного товариства «СЕНС БАНК»[cite: 29, 30]. Правовий аналіз судового прецеденту ілюструє важливу проблему матеріального та процесуального правонаступництва при реорганізації юридичних осіб. Суд першої інстанції задовольнив заяву банку, однак під час першого апеляційного перегляду ухвалу було скасовано через те, що банк не надав конкретних реєстрів передачі документів щодо боржника[cite: 29, 30]. Верховний Суд скасував це рішення, зазначивши, що у випадку реорганізації шляхом приєднання на підставі затвердженого передавального акту відбувається повне (універсальне) правонаступництво щодо всього майна, прав та обов’язків, а не часткове відступлення права вимоги[cite: 30, 31]. При новому розгляді апеляційний суд скасував ухвалу першої інстанції виключно з процесуальних підстав, оскільки боржник не був належно повідомлений про розгляд заяви, та ухвалив нове рішення, яким повністю замінив стягувача на АТ «СЕНС БАНК»[cite: 30].

Приклад із повсякденного життя:

Уявіть ситуацію, коли багато років тому людина взяла кредит у великому комерційному банку, проте через фінансову скруту не змогла його вчасно повернути, і банк стягнув цей борг через суд. Минають роки, виконавче провадження залишається відкритим, а сам первісний банк через економічні процеси ліквідується, зливається з іншою фінансовою установою або змінює назву. Раптом, через тривалий час, боржник дізнається, що абсолютно новий банк вимагає виплати старого боргу і намагається через суд переоформити виконавчі документи на себе. У такій ситуації боржник часто вважає, що новий банк не має права стягувати кошти без надання особистого договору, однак за законом у разі повного злиття фінансових установ новий банк автоматично забирає собі всі права та обов’язки свого попередника, стаючи повноправним новим кредитором.

Перелік позовних вимог:

• замінити сторону виконавчого провадження за виконавчим листом Голосіївського районного суду м. Києва № 2-273/11 від 18 січня 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УКРСОЦБАНК» заборгованості[cite: 29, 30].

Джерела права, використані судами:

• Конституція України (статті 124, 129 щодо обов’язковості виконання судових рішень)[cite: 29];
• Цивільний кодекс України (статті 11, 512, 514, 516, 517 щодо заміни кредитора у зобов’язанні)[cite: 29, 31];
• Цивільний процесуальний кодекс України (статті 6, 12, 13, 18, 42, 48, 55, 76, 77, 78, 81, 95, 367, 372, 374, 376, 442)[cite: 29, 30, 31];
• Закон України «Про виконавче провадження» (стаття 15)[cite: 29, 31].

Таблиця 1. Розгляд позовних вимог судовими інстанціями

Таблиця 2. Дослідження та мотивувальна частина Верховного Суду

Чи був фінансовий ефект для позивача:

Для заявника (АТ «СЕНС БАНК») фінансовий ефект у цій справі є опосередкованим, оскільки судове рішення безпосередньо не стягувало нових грошових сум, а підтвердило право банку як законного стягувача продовжувати примусове виконання рішення суду від 18 січня 2011 року про стягнення заборгованості у розмірі 494 618,09 швейцарських франків (що еквівалентно 3 658 299,76 грн)[cite: 29, 30].

Розгляд питання витрат на правову допомогу (витрат на адвоката):

Питання про розподіл чи компенсацію витрат на професійну правничу допомогу (витрат на адвоката) у межах розгляду цієї заяви судами не порушувалося та детально не розглядалося[cite: 29, 30, 31]. Жодних сум витрат на адвоката з учасників справи стягнуто не було[cite: 29, 30, 31].