Юридичний аналіз судової справи № 490/132/22 стосується процедури визнання спадкового майна померлого позичальника відумерлою спадщино

1. Про що була справа (правовий аналіз)

Юридичний аналіз судової справи № 490/132/22 стосується процедури визнання спадкового майна померлого позичальника відумерлою спадщиною за заявою банку-кредитора. Акціонерне товариство «Сенс Банк» (правонаступник АТ «Альфа Банк» та АКБСР «Укрсоцбанк») звернулося до суду через те, що позичальник помер, а спадкова справа до його майна, зокрема іпотечної квартири, не заводилася понад десять років. Оскільки спадкоємці за заповітом і за законом не виявили бажання прийняти спадщину, банк реалізував своє право вимагати переходу майна до комунальної власності. Це є необхідною юридичною передумовою, щоб у подальшому кредитор міг заявити свої майнові вимоги безпосередньо до територіальної громади, яка стає правонаступником відумерлого майна. Миколаївська міська рада оскаржувала правомірність вимог банку, посилаючись на наявність солідарного поручителя та суперечливі відомості про виконавчі документи, проте суди трьох інстанцій підтвердили законність позиції фінансової установи.

Приклад із повсякденного життя

Уявіть ситуацію, коли самотня людина бере у банку великий кредит на купівлю житла, залишаючи придбану квартиру в іпотеку. Через кілька років цей позичальник раптово помирає, а близьких родичів у нього немає, або ж вони проживають за кордоном і взагалі не знають про існування цього майна та супутніх боргів. Квартира роками стоїть зачиненою, спадкова справа в нотаріуса не відкривається, а борг перед банком продовжує існувати. Фінансова установа не може звернутися з позовом про стягнення безпосередньо до померлого, тому ініціює судовий процес для визнання нерухомості відумерлою спадщиною, щоб передати її місту, і вже потім офіційно вимагати від міської ради погашення заборгованості за рахунок цієї квартири.

Перелік позовних вимог (дослівно буквене відтворення)

У межах судового провадження було заявлено таку вимогу:

• визнати спадкове майно, а саме однокімнатну квартиру, загальною площею 48,50 кв. м, житловою площею 33,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності померлому ОСОБА_1 , відумерлою спадщиною[cite: 51].

Які джерела права використовували суди?

Для прийняття законних рішень суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій спиралися на такі правові джерела:

• Конституція України;
• Цивільний кодекс України (статті 15, 524, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1231, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1277, 1283)[cite: 51, 52];
• Цивільний процесуальний кодекс України (статті 4, 12, 76, 80, 81, 84, 89, 128, 223, 257, 259, 261, 263, 265, 268, 273, 293, 294, 313, 314, 334, 335, 338, 354, 355, 367, 372, 374, 375, 379, 382, 389)[cite: 51, 52, 54, 56];
• Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 10, 60)[cite: 51, 54];
• Закон України «Про виконавче провадження»[cite: 51, 54];
• Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;
• Усталена судова практика Верховного Суду щодо розгляду справ окремого провадження та визнання спадщини відумерлою[cite: 51, 52].

Результати розгляду вимог по судовому провадженню

Які питання досліджував та як мотивував позицію Верховний Суд?

Чи був фінансовий ефект для позивача?

Ні, безпосереднього грошового фінансового ефекту для заявника (АТ «Сенс Банк») у межах цієї конкретної справи досягнуто не було, оскільки у справах окремого провадження про визнання спадщини відумерлою кошти не стягуються[cite: 52]. Однак фінансовий ефект є стратегічним: задоволення заяви дозволило банку встановити офіційного правонаступника майна боржника (Миколаївську міську раду), до якої банк тепер має законне право звернутися з майновими вимогами для погашення наявної кредитної заборгованості в розмірі 32 834 доларів США 66 центів[cite: 51, 52].

Чи розглядався розподіл витрат на правову допомогу (адвоката)?

Ні, питання компенсації чи стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвокатів у межах розгляду цієї справи судами не вирішувалося, оскільки такі вимоги сторонами не заявлялися. Більше того, відповідно до спеціальної процесуальної норми, закріпленої у частині сьомій статті 294 ЦПК України, у справах окремого провадження всі судові витрати (включаючи судовий збір та витрати на забезпечення процесу) повністю відносяться на рахунок заявника, тому перерозподіл витрат на користь банку чи міської ради не здійснювався[cite: 51, 52, 54].