Реєстрація дитини після договору іпотеки та валютний мораторій: Верховний Суд підтвердив право банку на квартиру за ст 37 Закону про іпотеку

1. Про що була справа (правовий аналіз)

У межах справи № 750/3295/24 судами розглядалися позовні вимоги законного представника в інтересах неповнолітньої особи до АТ «Сенс Банк» про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру за банком у позасудовому порядку. Спір виник через те, що банк у 2019 році на підставі іпотечного застереження переоформив на себе квартиру, яка належала майновому поручителю, за наявності непогашеної валютної заборгованості за кредитом. Головний правовий аналіз справи зосереджувався на двох ключових аспектних питаннях. По-перше, чи вважається законним перехід права власності на предмет іпотеки за наявності письмових заяв позичальника та іпотекодавця про добровільну реалізацію майна для погашення боргу. По-друге, чи було обов’язковим отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на реєстрацію права власності за банком, оскільки в квартирі проживала та була зареєстрована неповнолітня дитина. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, зазначивши, що права дитини порушені не були, оскільки на момент укладення договору іпотеки вона не мала права користування житлом.

Приклад із повсякденного життя

Уявіть ситуацію, з якою може стикнутися родина після розлучення: у 2008 році чоловік бере кредит у банку в доларах США, а його дружина виступає майновим поручителем і передає в іпотеку банку власну однокімнатну квартиру[cite: 48, 52]. Через рік у них народжується син, якого реєструють у цій же квартирі[cite: 48, 52]. Згодом шлюб розпадається, чоловік припиняє платити за кредитом, і банк через суд стягує з нього величезний борг[cite: 48, 52]. Розуміючи безнадійність ситуації, колишнє подружжя підписує та направляє до банку звичайну заяву, у якій просить банк «добровільно реалізувати квартиру для закриття заборгованості»[cite: 48, 52]. Минає час, банк на підставі іпотечного застереження переоформлює житло на себе[cite: 48, 52]. Потім батько вирішує оскаржити дії банку та заявляє в суді, що переоформлення є незаконним, оскільки у квартирі проживає малолітня дитина, а виконавчі органи та банк не отримали обов’язкового дозволу служби у справах дітей[cite: 48, 52]. Проте суд відмовляє у захисті, оскільки батьки самі дали згоду на реалізацію, а дитину прописали без відома банку вже після підписання договору іпотеки[cite: 48, 52].

Перелік позовних вимог (дослівно)

• визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Пінчука І. Ю. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 08 лютого 2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк»;
• скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананка К. В. про державну реєстрацію прав та обтяжень від 26 листопада 2019 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк».

Джерела права, використані судовими інстанціями

• Конституція України (зокрема, статті 41, 47)[cite: 44, 46]
• Цивільний кодекс України (статті 11, 15, 16, 202, 317, 526, 546, 575, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 1049, 1054)[cite: 48, 52]
• Сімейний кодекс України (статті 176, 177)[cite: 48]
• Цивільний процесуальний кодекс України (статті 2, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354, 367, 374, 375, 389, 400, 402, 410)[cite: 48, 50, 52]
• Закон України «Про іпотеку» (статті 1, 3, 7, 12, 33, 35, 36, 37, 38)[cite: 48, 52]
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті 2, 10, 18)[cite: 48]
• Закон України «Про охорону дитинства» (статті 16, 18)[cite: 48]
• Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (стаття 12)[cite: 48]
• Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»[cite: 48, 52]
• Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 (пункти 6, 9, 12, 18, 19, 57, 61)[cite: 48, 52]
• Релевантна прецедентна практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду України[cite: 48, 52]

Результати розгляду позовних вимог судовими інстанціями

Мотивація та правові висновки Верховного Суду

Чи був фінансовий ефект для позивача?

Фінансовий ефект для позивача (законного представника дитини) у цій справі є відсутнім, оскільки в задоволенні позову було повністю відмовлено, а квартира залишилася у власності банку (АТ «Сенс Банк»)[cite: 48, 50]. Первинний розмір ліміту заборгованості за кредитом складав 32 200 доларів США, а судовим рішенням з боржника було стягнуто заборгованість у розмірі 62 358,31 доларів США[cite: 48, 52]. Вартість іпотечної квартири на момент проведення позасудового переоформлення згідно з оцінкою ТОВ «Незалежна експертна компанія» становила 365 011 гривень[cite: 48, 52]. Судові витрати покладено на позивача[cite: 50, 52].

Чи було розглянуто питання витрат на правову допомогу адвоката?

У межах розгляду цієї справи суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій безпосередньо не здійснювали стягнення чи детальний розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами (витрат на адвоката)[cite: 48, 52]. Судовими рішеннями було вирішено лише загальне процесуальне питання покладення витрат по сплаті судового збору на сторону позивача у зв’язку з повною відмовою в задоволенні позовних вимог[cite: 50, 52]. Документально підтверджених розрахунків чи клопотань про стягнення витрат на адвоката сторони суду не надавали[cite: 48].