Витребування майна з незаконного володіння: рішення суду у справі про іпотеку та недійсний виконавчий напис нотаріуса

Про що була справа?

Справа стосувалася класичного випадку витребування (віндикації) майна з чужого незаконного володіння. Позивачка передала у іпотеку банку свій житловий будинок і земельну ділянку для забезпечення кредитних зобов’язань колишнього чоловіка. У зв’язку з простроченням боргу банк звернув стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Майно було реалізовано на електронних торгах, а виручені кошти пішли на погашення боргу.

Однак пізніше виконавчий напис нотаріуса був визнаний таким, що не підлягає виконанню рішенням суду (справа №676/6639/19). Підстави: документи банку не підтверджували безспірність боргу, а заборгованість була розрахована за період, що перевищував трирічний строк, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, вся подальша процедура реалізації майна (торги) була проведена на підставі недійсного виконавчого документа. Позивачка звернулася до суду з позовом про безпосереднє витребування свого майна у особи, яка його придбала на цих торгах (відповідача), посилаючись на норми статей 387, 388 Цивільного кодексу (ЦК) України.

Приклад з життя: Подібна ситуація може статися, якщо ваше майно (наприклад, автомобіль, взятий у кредит) було примусово реалізовано за борги на підставі документів, які згодом суд визнає недійсними через порушення процедури їх складання чи невідповідність закону. Придбавець на таких торгах стає власником, але ваші права можуть бути відновлені через віндикаційний позов, якщо доведено, що майно вибуло з вашого володіння поза вашою волею.

Позовні вимоги

• Витребувати з чужого незаконного володіння у відповідача на користь позивачки житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за певною адресою.
• Витребувати з чужого незаконного володіння у відповідача на користь позивачки земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га, що знаходиться за тією ж адресою.

Які докази досліджували суди?

• Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №966/266-621-26 від 21.11.2007 р.
• Іпотечний договір від 21.11.2007 р. між позивачкою та банком.
• Виконавчий напис приватного нотаріуса від 28.02.2014 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки.
• Рішення суду у справі №676/6639/19 про визнання вищезгаданого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та постанова апеляційного суду по тій же справі.
• Протокол проведення електронних торгів від 17.09.2018 р., акт про реалізацію предмета іпотеки від 03.10.2018 р.
• Свідоцтва нотаріуса про право власності відповідача на нерухомість від 19.11.2018 р.
• Документи про державну реєстрацію права власності відповідача.
• Рішення третейського суду та виконавчий лист за кредитним договором.
• Ухвали суду про накладення арешту на майно та призначення справи до розгляду.
• Відзиви, пояснення та письмові заперечення сторін, третіх осіб та їх представників.

Нормативно-правова база, використана судом

• Конституція України: Стаття 41 (право власності).
• Цивільний кодекс (ЦК) України: Статті 317, 319 (право розпоряджатися майном); Стаття 328 (підстави набуття права власності); Стаття 330 (набуття права від неуповноваженої особи); Статті 387, 388 (витребування майна з чужого незаконного володіння, особливо від добросовісного набувача); Стаття 661 (відшкодування збитків покупцеві).
• Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) України: Статті 12, 13, 81, 82, 89, 128, 141, 263-265, 374, 375, 382, 384, 389, 390 (процесуальні аспекти розгляду, докази, рішення, апеляція).
• Закон України «Про іпотеку»: Статті 37, 38, 6 (способи реалізації предмета іпотеки).
• Закон України «Про нотаріат»: Стаття 88 (обмеження щодо строків заборгованості для виконавчих написів).
• Постанови Верховного Суду України: Висновки Великої Палати та колегій щодо тлумачення норм про віндикацію, добросовісність набувача та пропорційність втручання у право власності.
• Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (Перший протокол): Стаття 1 (право на мирне володіння майном).

Результат розгляду позовних вимог

Ключове питання та мотивація суду

1. Питання, що досліджувалось: Чи має позивачка право на витребування свого колишнього майна (будинку та землі) у відповідача, який придбав його на електронних торгах, якщо торги були проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнаного судом таким, що не підлягає виконанню?
2. Мотивація суду:

   Суд детально проаналізував норми статей 387 та 388 ЦК України. Він зазначив, що право власника на віндикацію від добросовісного набувача виникає лише за певних виняткових умов, зокрема, якщо майно «вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом» (ч. 1 ст. 388 ЦК). Суд встановив, що позивачка не мала наміру відчужувати майно на користь відповідача. Передача майна в іпотеку як забезпечення не означає згоду на його будь-яку, у тому числі незаконну, реалізацію.

   Оскільки виконавчий напис, на підставі якого відбулися торги та перехід права власності, був визнаний недійсним (рішенням у справі №676/6639/19), суд дійшов висновку, що майно вибуло з володіння позивачки поза її волею. Це створило правову підставу для застосування статті 388 ЦК на користь власника, незалежно від того, що відповідач міг вважатися формальним добросовісним набувачем. Суд посилався на правові позиції Верховного Суду, згідно з якими для віндикації не потрібно попередньо визнавати недійсними всі проміжні правочини; достатньо довести факт вибуття майна поза волею власника.

Відмова у позові (за заявою відповідача) та її мотивація

1. Вимога, у якій було відмовлено: Відповідач заявляв про пропуск позивачкою строку позовної давності для пред’явлення вимоги.
2. Мотивація суду щодо відмови у застосуванні давності:

   Суд врахував норми статей 257, 261 ЦК України та спеціальне положення, введене в період карантину COVID-19 (Закон України №540-IX). Оскільки карантин на території України тривав з 12.03.2020 по 30.06.2023, цей період не зараховувався до строку позовної давності. Позивачка звернулася з новим позовом про витребування 28.06.2023 року, а право власності відповідача виникло у листопаді 2018 року. З урахуванням припинення перебігу давності на період карантину, суд визнав, що строк позовної давності не був пропущений. Таким чином, заява відповідача про застосування давності була відхилена.

Фінансовий ефект для позивача

Безпосередньо стягнення грошової суми на користь позивачки не відбувалося. Основним фінансовим (майновим) ефектом став повернення їй права власності на житловий будинок та земельну ділянку, які мали значну майнову цінність (вартість кожного об’єкта на момент торгів становила 199 614,80 грн).

Витрати на правову допомогу та судовий збір

У рішенні суду першої інстанції зафіксовано витрати лише на сплату судового збору. Позивачка, ймовірно, несла витрати на адвоката, але їх стягнення з іншої сторони у цьому рішенні не заявлено та не розглядалося.

• Стягнута сума судового збору: З відповідача на користь позивачки стягнуто 2 147,20 грн витрат на сплату судового збору (відповідно до ст. 141 ЦПК України).