1. Про що була справа (правовий аналіз)
Судова справа № 487/150/17 стосувалася позову правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» — Акціонерного товариства «Сенс Банк» до позичальниці про стягнення значної суми заборгованості за валютним кредитним договором від 2008 року[cite: 45]. Ключовим правовим питанням спору стала оцінка умов пункту 4.5 договору кредиту, згідно з яким у разі прострочення щомісячних платежів понад 90 днів строк користування кредитом вважався таким, що сплив, а позичальник зобов’язувався повністю повернути всю суму боргу[cite: 45]. Суди досліджували дату автоматичної зміни строку виконання зобов’язань (яка настала у лютому 2009 року) та її вплив на правомірність подальшого нарахування банком договірних відсотків[cite: 45]. Окрім того, предметом глибокого аналізу став розподіл платежів, внесених позичальницею у 2011–2014 роках, та визначення моменту переривання і спливу позовної давності за основним боргом і додатковими вимогами банку[cite: 45].
Маєте довготривалий кредитний спір або банк вимагає повернення валютного боргу?
Адвокат зі Львова надає професійну юридичну допомогу у кредитних справах будь-якої складності. Якщо фінансова установа нараховує незаконні відсотки після зміни строку договору чи ігнорує строки позовної давності — захистіть свої майнові інтереси професійно та вчасно!
- Контактний телефон: 098-391-07-34
- Наш Telegram-канал: https://t.me/lexs032 (долучайтеся, щоб оперативно дізнаватися про актуальні правові висновки Верховного Суду)
Звертайтеся по кваліфіковану правову допомогу вже сьогодні!
Приклад із повсякденного життя
Уявіть ситуацію, коли людина у 2008 році бере великий кредит у доларах США на фінансування будівництва нової квартири[cite: 45]. Певний час платежі вносяться справно, але через кризу та стрімке зростання курсу валют позичальник припиняє платити[cite: 45]. У самому договорі прописано автоматичне правило: якщо платежів немає 90 днів, договір достроково припиняє дію, і людина стає зобов’язаною негайно повернути весь борг[cite: 45]. Банк роками не подає до суду, а позичальник час від часу вносить невеликі суми через касу, намагаючись бодай якось зменшити фінансовий тягар[cite: 45]. Проте згодом банк-правонаступник раптово звертається до суду, вимагаючи стягнути не лише чисте тіло кредиту, а й астрономічні відсотки, які він продовжував нараховувати за договірною ставкою понад 13,5% річних протягом наступних семи років, незважаючи на те, що строк договору давно закінчився[cite: 45].
Перелік позовних вимог (дослівно буквене відтворення)
Згідно з матеріалами судової справи, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з такими вимогами:
- про стягнення заборгованості за кредитним договором[cite: 45];
- стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту від 23 травня 2008 року № 640/489-К489 в сумі 276 971,15 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі – НБУ) на 25 серпня 2016 року становить 7 008 901,86 грн[cite: 45].
Які джерела права використовували суди?
Для розв’язання цього матеріально-процесуального спору суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій застосували такі джерела права:
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 6, стаття 13)[cite: 45];
- Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (статті 1, 17)[cite: 45];
- Закон України «Про судоустрій і статус суддів»[cite: 45];
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»[cite: 45];
- Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»[cite: 45];
- Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»[cite: 45];
- Цивільний кодекс України (статті 3, 11, 15, 192, 203, 207, 215, 216, 253, 256, 257, 258, 259, 261, 264, 267, 526, 527, 530, 534, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 631, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054)[cite: 45];
- Цивільний процесуальний кодекс України (статті 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 289, 352, 354, 355, 367, 376, 382, 389, 400, 402, 409, 410, 412, 436)[cite: 45];
- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»[cite: 45];
- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»[cite: 45];
- Практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Руїз Торіха проти Іспанії», «Серявін та інші проти України», «Салов проти України», «Проніна проти України», «Ващенко проти України»);
- Правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо стягнення боргу в іноземній валюті та припинення нарахування відсотків після зміни строку договору[cite: 45].
Результати розгляду позовних вимог судовими інстанціями
| Складові позовних вимог | Суд першої інстанції (Центральний РС м. Миколаєва) | Суд апеляційної інстанції (Миколаївський апеляційний суд) | Суд касаційної інстанції (Верховний Суд) |
|---|---|---|---|
| Заборгованість за тілом кредиту (112 072,92 дол. США) | Задовольнив[cite: 45] | Задовольнив[cite: 45] | Залишив без змін (підтвердив обґрунтованість стягнення тіла боргу)[cite: 45] |
| Заборгованість за відсотками (111 490,88 дол. США) | Задовольнив[cite: 45] | Відмовив (встановив правомірність нарахування лише до лютого 2009 року, які вже були виплачені)[cite: 45] | Залишив без змін (підтвердив незаконність нарахування відсотків після зміни строку договору)[cite: 45] |
| Стягнення нарахованої пені та штрафів | Відмовив (у зв’язку зі спливом спеціальної позовної давності в один рік)[cite: 45] | Відмовив (в цій частині рішення першої інстанції не переглядалося)[cite: 45] | Залишив без змін (в цій частині рішення набрало законної сили раніше)[cite: 45] |
Які питання досліджував та як мотивував позицію Верховний Суд?
| Які питання досліджував Верховний Суд? | Як Верховний Суд мотивував та обґрунтував свою позицію? |
|---|---|
| Нарахування процентів після автоматичної зміни строку кредитування | Верховний Суд погодився з апеляційним судом, що відповідно до пункту 4.5 договору кінцевий термін повернення кредиту автоматично змінився на 09 лютого 2009 року[cite: 45]. Після цієї дати право банку нараховувати передбачені договором проценти припинилося[cite: 45]. Натомість кредитор мав право лише на охоронні відсотки за статтею 625 ЦК України, яких у цьому позові заявлено не було[cite: 45]. |
| Застосування позовної давності та факт її переривання платежами | Касаційний суд встановив, що позичальниця здійснювала періодичні добровільні платежі у 2011, 2012 та 15 травня 2014 року[cite: 45]. Згідно зі статтею 264 ЦК України, вчинення дій, що свідчать про визнання боргу, перериває позовну давність[cite: 45]. Оскільки банк звернувся до суду в грудні 2016 року, трирічний строк від дати останнього платежу (травень 2014 року) не сплив[cite: 45]. |
| Зарахування банком коштів на проценти без згоди боржника | Боржниця стверджувала, що платіж від 15 січня 2014 року мав призначення «погашення кредиту», а банк самостійно спрямував 1,34 дол. США на відсотки[cite: 45]. Верховний Суд вказав, що очікувані відсотки по 09.02.2009 року були дійсними, а черговість погашення вимог чітко визначена статтею 534 ЦК України та умовами самого договору[cite: 45]. Тому дії банку щодо зарахування коштів на відсотки були правомірними[cite: 45]. |
Чи був фінансовий ефект (яку суму вдалося стягнути) позивачу?
Так, фінансовий ефект для позивача (АТ «Сенс Банк») є частково позитивним. Замість первісно очікуваних 276 971,15 дол. США, банку вдалося остаточно стягнути з відповідачки суму чистого тіла кредиту в розмірі 112 072,92 дол. США[cite: 45]. Завдяки професійним діям захисту, позичальниці вдалося повністю захистити себе від стягнення необґрунтовано нарахованих відсотків на суму 111 490,88 дол. США та значного обсягу пені[cite: 45].
Чи було розглянуто питання витрат на правову допомогу (витрат на адвоката)?
Безпосередньо питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у постанові касаційного суду не вирішувалося, оскільки таких вимог сторонами детально заявлено не було[cite: 45]. Натомість Верховний Суд детально розглянув питання розподілу судових витрат по сплаті судового збору та змінив рішення апеляційного суду[cite: 45]. На основі пропорційності задоволених вимог та проведення взаємозаліку відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України, Верховний Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір у загальному розмірі 42 683,97 грн[cite: 45].
Ваш банк посилається на автоматичні умови договору чи нараховує відсотки роками?
Пам’ятайте, судова практика Верховного Суду чітко обмежує право банків нараховувати договірні відсотки після того, як строк дії договору закінчився достроково. Адвокат зі Львова допоможе вам здійснити точний перерахунок заборгованості, застосувати позовну давність та повністю списати незаконні нарахування фінансових установ.
- Контактний телефон: 098-391-07-34
- Наш Telegram-канал: https://t.me/lexs032
Долучайтеся до каналу, щоб завжди володіти найактуальнішою інформацією для захисту своїх майнових та фінансових прав!
Залишити відповідь