Автоматична зміна строку кредитування та позовна давність: аналіз судової справи № 607/7459/20

1. Про що була справа (правовий аналіз)

Цивільна справа № 607/7459/20 стосувалася довготривалого спору між Акціонерним товариством «Сенс Банк» (правонаступником АТ «Альфа-Банк» та АКБСР «Укрсоцбанк») та фізичною особою-позичальником про стягнення значної кредитної заборгованості в іноземній валюті за договором від 2007 року. Головним предметом дослідження судів став пункт договору, який передбачав автоматичне скорочення строку кредитування (настання терміну повного виконання зобов’язань) у разі прострочення платежів понад 60 днів. Банк наполягав на стягненні повної суми боргу та відсотків, посилаючись на чисельні додаткові угоди, підписані сторонами згодом у 2014 році. Проте суди встановили, що оскільки автоматична зміна строку відбулася ще у січні 2009 року, подальше нарахування договірних відсотків є незаконним, а додаткові угоди укладені поза межами строку дії основного договору. Зрештою, ключовим процесуальним результатом стало застосування наслідків спливу позовної давності, що призвело до повної відмови банку в задоволенні його майнових позовних вимог.

Приклад із повсякденного життя

Уявіть, що людина ще до світової фінансової кризи 2008 року взяла великий кредит у доларах США на купівлю будинку, справно платила певний час, але потім через втрату роботи чи різкий стрибок курсу валют не змогла внести кілька щомісячних платежів поспіль. У самому договорі дрібним шрифтом було написано, що за таких умов банк автоматично закриває кредит і вимагає повернути все й одразу протягом одного дня. Минають роки, банк не подає до суду, натомість через 5–7 років запрошує клієнта підписати нові графіки та додаткові угоди, обіцяючи реструктуризацію, а ще через тривалий час раптово звертається до суду з вимогою стягнути астрономічну суму боргу разом із накопиченими за десятиліття відсотками, сподіваючись, що позичальник не знає про свої права та строки захисту.

Перелік позовних вимог банку

Акціонерне товариство «Сенс Банк» (з урахуванням уточнення позовних вимог) просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 174 629,37 дол. США, а саме:

• прострочену заборгованість 98 874,13 дол. США;
• прострочену заборгованість по нарахованих процентах 75 755,24 дол. США.

Які джерела права використовували суди?

Під час розгляду цієї справи суди різних інстанцій застосовували такі нормативно-правові акти та джерела:

• Конституція України (зокрема, стаття 58);
• Цивільний кодекс України (статті 11, 15, 16, 180, 203, 251, 252, 253, 256, 257, 258, 261, 264, 266, 267, 509, 526, 527, 530, 534, 599, 610, 611, 612, 625, 627, 628, 629, 631, 638, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055);
• Цивільний процесуальний кодекс України (статті 2, 4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 93, 95, 133, 137, 141, 142, 179, 182, 244, 354, 367, 372, 374, 375, 394, 396, 400, 409, 411, 416, 417);
• Закон України «Про захист прав споживачів» (стаття 11);
• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (стаття 9);
• Закон України «Про іпотеку» (статті 1, 3);
• Закон України «Про фінансову систему та державне регулювання ринків фінансових послуг» (стаття 6);
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19…»;
• Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX про продовження строків на час карантину;
• Положення Правління Національного банку України № 254 та № 75 щодо організації операційної діяльності та бухгалтерського обліку в банках України;
• Правові висновки та усталена практика Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.

Результати розгляду позовних вимог судами різних інстанцій

Які питання досліджував та як мотивував рішення Верховний Суд?

Чи був фінансовий ефект для позивача?

Ні, на поточному етапі фінансового ефекту (стягнення коштів) для позивача (АТ «Сенс Банк») досягнуто не було. Позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 174 629,37 дол. США судами першої та апеляційної інстанцій було повністю відхилено. Хоча Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу банку, він не ухвалив рішення про стягнення коштів, а скасував рішення попередніх судів і направив справу на новий розгляд через процесуальні недоліки та необхідність дослідження додаткових угод.

Чи розглядався розподіл витрат на правову допомогу (адвоката)?

Питання витрат на професійну правничу допомогу детально розглядалося на етапі апеляційного провадження. Представник відповідача (адвокат Осів П.В.) подав заяву про стягнення з банку фіксованого гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 гривень. Суд апеляційної інстанції ухвалив додаткову постанову, якою повністю задовольнив цю заяву та стягнув з АТ «Сенс Банк» на користь відповідача 15 000 гривень. Водночас спроба відповідача стягнути витрати за першу інстанцію у розмірі 23 000 гривень була залишена судом без розгляду через пропуск процесуального 5-денного строку на подання доказів після винесення рішення.