Галицький парламент був найдемократичнішим у східній Європі

Про ці славні сторінки історії Галичини не почуєш на шкільних уроках…

Галицький парламент був найдемократичнішим у східній Європі

100 років тому політичні баталії у Львові вирували ще сильніше ніж зараз, адже зовсім не досконале, однак найдемократичніше у східній Європі Королівство Галіції і Лодомерії готувалося до виборів 10 (останньої) каденції свого парламенту – Крайового сейму.

Вперше сейм – основний атрибут Галицької автономії, був вибраний ще 1861 року. Для його потреб звели розкішний неоренесансний будинок, де зараз знаходиться Львівський університет.

Депутатів в ті часи називали послами і засідало їх в стінах сейму 160, більшість з яких вибиралися раз на 6 років по так званій «куріальній системі» – різні соціальні верстви населення мали різну «вартість» своїх голосів. Так голос одного поміщика, що сплачував понад 200 крон податків на рік прирівнювався приблизно до 168 голосів селян, котрі сплачували в скарбницю 8 крон. Хто ж не поповнював бюджет і на таку суму – взагалі до виборів не допускався. 12 послів отримували свій мандат без виборів – автоматично. Їх називали «вирілістами» і до їх грона входили особливо шановані люди – троє архієпископів (римо-, грекокатолицькі та вірменський), вибрані єпископи, а також ректори Львівського та Краківського університетів, Львівської політехніки та президент Академії знань у Кракові.

Керував роботою сейму маршалок, засідання і документація велися польською мовою, зрідка також українською, писаною латиницею. Сьогодні усі стенограми засідань сейму, завдяки старанням Яґеллонського університету в Кракові, доступні кожному в Інтернеті, що звісно відкриває незвично широкі можливості для науковців, а завдяки їх праці і всіх галичан в пізнанні власної історії. Хоча в сеймі і засідали поважні люди – магнати, єпископи, адвокати, однак і вони, подібно до депутатів Верховної Ради вдавалися до зривання засідань – обструкції. Найчастіше меншість, що не могла вплинути на хід голосування приносила музичні інструменти, дзвоники та трищітки й створювала неймовірний гармидер. Однак бувало й по іншому. Так, щоб не допустити затвердження бюджету станіславівський адвокат Лев Бачинський в 1912 році виступив з промовою про проблеми та перспективи розвитку освіти. Виступ тривав 18 годин!

Також Галицький сейм відомий і тим, що ще у 1868 році прийняв один з перших природоохоронних законів в світі (випередили Галичину лише США) – про заборону полювання на бабака та диких кіз.

Гумор: Іван Франко тричі програв вибори до парламенту, бо … не роздавав виборцям гречку.

 Віто Надашкевич

Опубліковано: Високий Замок, №194 (4818), 18 жовтня 2012 року